Основи підприємництва. З чого почати.

Основи підприємництва. З чого почати.

.................................................................................................................................

Багато завзятих людей задаються питанням: як і з чого почати власну справу?

На такі питання можна дати кілька варіантів відповіді:

- реалізувати власну оригінальну або унікальну ідею;

- купити готовий бізнес;

- почати бізнес з використанням торгової марки і технології, яка вже успішно реалізується іншими підприємствами - франшизу.

Якщо піти по першому шляху, то тут необхідно знати, що в наших бюрократичних умовах на становлення бізнесу, заснованого на власній бізнес-ідеї, піде якийсь час. Більша частина часу піде на узгодження дозвільної документації з численними структурами. Крім того, просування нових продуктів та ідей пов'язано зі значними початковими затратами. І якщо у вас немає стартового капіталу, дуже складно знайти сторонніх інвесторів. Вони, як правило, неохоче вкладають кошти в нові високоризиковані проекти.

У другому випадку, забезпечений підприємець купує конкретний об'єкт бізнесу (наприклад, середній або великий об'єкт громадського харчування). Процес купівлі готового бізнесу включає в себе цілий комплекс процедур:

пошук об'єкта;
перереєстрація прав власності;
бухгалтерська, юридична експертиза документів;
оцінка об'єкта бізнесу;
аналіз фінансово-господарської діяльності купується бізнесу;
врегулювання взаємовідносин з кредиторами.

Як правило, самому підприємцю дуже складно самостійно вирішити всі ці проблеми. Послуги з комплексного супроводження купівлі-продажу готового бізнесу лише недавно стали надаватися на Україні.

Найбільш швидкий за українськими реаліями спосіб організації власної справи – франчайзинг. Користувач надає послуги за технологією і під торговою маркою правовласника. В Україні така форма відносин називається комерційна концесія.

Перед підприємцем, які вибрали даний варіант організації бізнесу, існують такі основні завдання:

визначити напрямок бізнесу;

вибрати франчайзера (правоволодільця);

визначити джерела фінансування;

оформити відносини з франчайзером (договір комерційної концесії);

отримати погодження з санітарно-епідеміологічною службою та пожежною інспекцією (якщо цього вимагає напрямок діяльності);

отримати відповідні дозволи, наприклад дозвіл Торгового відділу, або оренда земельної ділянки під МАФ тощо;

Не можна сказати, що при франчайзингу не потрібно все починати з нуля. Але при цьому, за фіксовану плату можна отримати допомогу з боку правоволодільця, яка була б надто дороою для незалежного підприємства (підприємця):

навчання працівників;
централізовану закупівлю обладнання;
дизайн приміщення;
уніфікована політика та процедури;
консультування з питань управління;
допомога з фінансуванням.

У підприємця, який обрав такий спосіб ведення бізнесу, знижуються витрати по закупівлі сировини і обладнання, оскільки вони закуповуються централізовано. Але в Україні франчайзинг тільки починає розвиватися. Слабо розвинена інфраструктура підтримки цих підприємців, як у Києві, так і в регіонах.

У вітчизняних банків вже є досвід кредитування франчайзингових проектів.

Однак не варто забувати про те, що позичальник повинен мати у своєму розпорядженні власними коштами на реалізацію франчайзингового проекту. Кредити найчастіше надаються на закупівлю обладнання. Це ж обладнання може стати і предметом застави для забезпечення кредиту.

В якості додаткового забезпечення банк може зажадати надання поруки.

Підводячи підсумок, можна сказати що у кожного шляху становлення власної справи є свої плюси і мінуси, але головне бажання та натхненна праця.